Я — випускниця інституту Е-ТЕРРА, група А-12. Два роки тому я дуже сумнівалася, чи варто вступати на факультет астрології. Довго шукала школу або інститут, вагалася, обирала… Але щось усередині мене відгукнулося, коли я дізналася про цей інститут. Я написала, пройшла відбір — і почалося моє навчання.
Спочатку було страшно: страшно проявити себе, страшно помилитися, навіть попри те, що я вже мала певні базові знання. Перший семестр минув у напрузі та невпевненості. Особливо запам’ятався перший іспит — моя перша жива консультація. Я консультувала дівчину, не знаючи заздалегідь ні її даних, ні дати народження. Це було неймовірно хвилююче: я заїкалася, дуже нервувала, і досі згадую той день із трепетом і вдячністю. Це був мій перший справжній крок у практику.
Особливу подяку хочу висловити Ренаті Анатоліївні. Якщо чесно, спочатку мені було дуже складно звикнути до формату навчання без конспектів. Усе навчання ґрунтувалося на практиці, аналізі, роздумах. А я звикла до системності: усе за планом, по поличках, за записами. Перебудуватися було нелегко. Але саме завдяки такій методиці — живій, справжній — мій спосіб мислення та сприйняття знань змінився. Ми не просто вчили — ми вчилися бачити й відчувати. Тепер я не уявляю, як можна по-справжньому вивчити астрологію, спираючись лише на конспекти. Лише практика, лише реальний досвід, лише спостереження і глибокий аналіз живої людини дають справжнє розуміння.
За ці два роки я дуже зросла. Я більше не боюся консультувати. Більше того, сьогодні я бачу в людині значно більше, ніж просто прояви натальної карти. Я бачу, як планети відображаються в обличчі, фігурі, голосі, рухах, у манері поведінки. Це живе втілення астрології в людині — і це безцінно. Завдяки знанням, які я отримала в інституті, мої консультації стали глибоким аналізом не лише дати народження, а й особистості в цілому. Я бачу внутрішні переживання, страхи, приховані емоції — те, про що людина може мовчати. І якщо дозволяє ситуація, я намагаюся обережно й делікатно допомогти. Особливо зворушливо, коли до мене приходить людина, налаштована скептично, яка вважає астрологію чимось несерйозним. А вже за кілька хвилин вона плаче від здивування: «Як ви це дізналися? Як змогли це побачити?» Ці моменти неможливо описати словами. Вони — підтвердження цінності знань, які я отримала. Ці два роки пролетіли, як одна мить. І зараз особливо сумно прощатися з тим відчуттям, коли чекаєш занять, коли двічі на тиждень настає той особливий час — півтори години натхнення, розвитку, усвідомлень. Це була дивовижна подорож. Щиро дякую всім, хто був поруч.